Сергій Лазановський, RIDNYI, DARIKA - Сила козака

Засвіт встали козаченьки

В похід опівночі

Заплакала дівчинонька

Свої ясні очі

Не плач, не плач , дівчинонько,

Не плач, не журися.

А за свого миленького

Богу помолися…


Наша доля, наша воля

Не вмре, не загине!

Стали в бій наші герої

По всій Україні!

Наша доля, наша воля

Не вмре, не загине!

З нами сила козацькая!

Слава Україні!


Гей-я гей! Сила козака, сила-сила козака!


Стоїть місяць над горою,

Та сонця немає,

Мати сина в доріженьку

Слізьми проводжає.

— Прощай, милий мій синочку,

Та не забувайся,

За чотири неділеньки

Додому вертайся.

— Радий би я, матусенько,

Додому вернуться,

Але кінь мій вороненький

У полі спіткнувся.

Ой Бог знає, коли вернусь,

У яку годину.

Прийми ж мою дівчиноньку

Як рідну дитину.

Прийми ж її, матусенько,

Бо все в божій волі,

Бо хто знає, чи жив вернусь,

Чи ляжу у полі!